«Наглухо закрита совість» або про «найкращих»
«Виливаються помиї бруду в соцмережах на вчителів у пошуках крайніх, винних, тих, хто за все відповідає. Останнім часом винного шукати дуже легко- кажи, що це школа, вчитель і не помилишся. Так легко перекладати всю власну провину на того, кого вже всі бачать апріорі винним! Чи не вважаєте ви, що в нашому суспільстві відбувається кібербулінг вчительства? Кожен може наговорити, оббріхати, вилити помиї на вчителя, і нічого йому за це не буде, а навпаки - шалена підтримка суспільства! І, хочу зазначити, що мова не йде про презумпцію невинуватості вчителя за будь-яких обставин. Мова йде про рівну відповідальність перед законом за скоєні злочини, як вчителів, так і батьків, і навіть дітей.
Це не мої слова, це узагальнене характеристика сьогодення директора …… які були першими… але не останніми щодо наслідків роботи ЗМІ по формуванню негативного ставлення до школи, вчителя, директора. Слова «рівна відповідальність» я б доповнила «та вирішення проблем цивілізованим шляхом».
Вчителі ! Це знову наша провина, тому що це ми не навчили дітей, яких вчили, як цивілізованим шляхом вирішувати проблеми чи відстоювати свої права, або навчили застосовувати усі засоби, щоб досягти своєї мети. А тепер самі стаємо жертвами свавілля журналістів, колишніх наших учнів.
Ситуація з навчальним закладом, який я очолюю - Маріупольською гімназією №2, набула широкого розголосу в Маріуполі . І не гірша мабуть школа ( дивіться результати ЗНО – правильні і не правильні на рівні міста, області, країни). Певно і я, як керівник, до цього причетна, а вчителі так точно вже не гірші, ніж в інших навчальних закладах. Проаналізувавши все це, батьки перших класів привели до нас своїх діточок на навчання – формувати українську еліту ( працюємо за альтернативною навчальною програмою «Інтелект України») Але, чомусь, уже з кінця серпня дуже не сподобалась школа, яку вони вибрали самі. Та і йдіть собі до іншої, до кращої, але ні – взялися наводити порядок уже з 3 вересня. «Порядок», що розрісся в конфлікт, який набув широкого розголосу. І якось так тепер є, що тільки два вчителя хороші, а усі інші - ні. Бо вибирали, кажуть, не школу, не колектив учителів цієї школи, а конкретно двох – найдостойніших учителів … найкращих. І ніхто уже не згадує, що роз’яснював директор, коли знайомив з умовами навчання в гімназії, що підписували заяву « з Статутом гімназії ознайомлений та згоден». Під керівництвом найкращих почали шукати недоліки. І знайшли, навіть ті, про які уже всі забули, обо яких немає взагалі. За місяць навчання вивчили все, навіть особисте життя деяких вчителів…..
Кожного року, після того, як уже виставленні оцінки випускникам 11-х класів, я йду до них на раду з одним запитанням «Ваші спогади про навчання в гімназії №2» з вашими порадами, що ми маємо змінити в навчально-виховному процесі. На серпневій нараді, зачитую, часто згладжуючи висловлювання дітей, розділивши їх по блокам. Думки учнів-випускників про: вчителів, навчальний заклад.
Із спогадів та перевірок цього року
2018 рік випуску: (таке ставлення до одних) 2018 рік навчання (таке до інших)
«Негативні спогади про вчителя початкових класів. Фото з зошитів.
Вона завжди поводилась з учнями абсолютно
жорстко:принижувала честь дітей перед усім
класом, виставляла їх на посміховисько……
(випускник приводить приклад……..(писати не сила))
Ніколи не вагалася перед тим, як сказати якусь
гидоту в бік учня»
Про всіх інших та про навчальний заклад:
«…я б порадила батькам, віддавати своїх дітлахів до гімназії №2, бо саме тут є сильні та кваліфіковані вчителі»;
«я считаю что гимназия вполне может предстоставлять качественное среднее образование. С этим учреждением у меня связано действительно много добрых и веселых воспоминаний. В большинстве своем. Они связаны с необычными взаимоотношениями учителей и учеников. Очень порадоволо, что большинство учителей оценивают твою работу на уроке обьективно..»
«на жаль, багато учнів, які вчилися зі мною з першого классу, перейшли до інших навчальних закладів. А я задоволена, що я вчуся саме тут, бо в нашій гімназії – найкращі вчителі»
«…я пишаюсь, що наші учні мають вищий рівень знань ніж в деяких інших школах»
«більшість вчителів професійно володіють своєю справою, мають високий рівень кваліфікації, але деякі вчителі не стримували свої емоції, і зривалися на учнів, через якісь свої негаразди»
«я задоволений тим рівнем знань, який отримав за 11 років»
«.. є, які поверхнісно знають матеріал, не можуть відійти від плану… часто цькують і підвищують голос на учнів…, але більшість не бояться розмовляти з учнями, зв’язуючи освітній матеріал з буденністю, знайти компроміс з учнем»
«.. учні краще складають ЗНО, вивчаючи предмети у вчителів, які мають добрий досвід і вільно володіють своїм предметом»
«бо саме наші вчителі не просто сухо проводять уроки, а використовують приклади з життя, гумор, цікаві факти»
«… навчання в 1-4 класах було не дуже цікавим та яскравим»
«.. я поглибила свої знання, особливо з англійської, бо рівень гімназії значно вище в порівнянні з іншими середніми школами»
«вчителі не просто дають матеріал, бо це їх робота, а дійсно, прагнуть зробити це зрозумілим і цікавим для нас»
«майже всі вчителі намагалися конструктивно подавати знання учням, але були і такі, що, чомусь, знижували оцінки»
«наша гімназія має набагато більше плюсів ніж мінусів»
Прийшов в старшу школу гімназії із іншої школи:
«Уходя из гимназии, я буду чувствовать, что это место не останется для меня пустым по ряду причин: перове впечатление – гимназия мне показалась на голову выше моей предыдущей школы по всем критериям: от дисциплины учащихся до организации учебного процесса».
